Лор світу Гри престолів: класний сюжет але кульгава географія, королівства та логічні невідповідності

Огляд лору світу Джорджа Мартіна без рожевих окулярів. Скільки насправді королівств у Вестеросі, таємниці Ессоса, Соторіоса і Ультоса, а також головні логічні прірви у «Пісні Льоду та Полумя».

Лор світу «Гри престолів»: географія, королівства та логічні невідповідності

Світ, створений Джорджем Р.Р. Мартіним, захоплює мільйони людей своєю політичною глибиною та психологізмом персонажів. Однак, якщо придивитися до географічного та історичного каркаса цього світу, стає очевидно: він побудований на глибоких логічних пройобах (недоліках) і поверхневій кальці з реальної історії Землі.

Для нового глядача серіалу «Лицар Семи Королівств», що вийшов нещодавно, важливо розуміти не тільки інтриги, а й те, на якому хиткому фундаменті стоїть цей всесвіт.

I. Вестерос: 7 чи 9? Історія та плутанина

Плутанина з кількістю королівств виникає через різницю між історичним минулим та сучасним адміністративним устроєм.

Історичний контекст (серіал «Лицар Семи Королівств», до завоювання Ейгона)

До початку сюжету «Гри престолів» снувало сім незалежних королівств:

Північ (королі Старки);
Долина (королі Аррени);
Західні Землі (королі Ланністери);
Річкові Землі (були під владою Залізних людей або Штормових королів);
Штормові Землі (королі Дюррандони);
Простір (королі Гарднери);
Дорн (королі Мартелли, залишалися незалежними найдовше).

Сучасність (після завоювання Ейгона Таргарієна і створення трону з мечів)

Ейгон об'єднав 6 королівств і згодом додав Дорн. Територія була розділена на 9 адміністративних регіонів для зручності управління:

Північ;
Долина;
Західні землі;
Річкові землі;
Штормові землі;
Простір;
Дорн;
Залізні острови (виділені окремо);
Землі Корони (територія навколо столиці).

Таким чином, на початок історії з Дейнеріс, на континенті Вестерос було аж 9 адміністрацій (королівств-престолів). Водночас, йдемо далі...

Вестерос — найбільш пропрацьований автором регіоном лору. Водночас, чим далі від 7-9 королівств — тим більше бачимо, що автор не зайобував себе із логікою, географією або політикою місць, набагато більших та старіших за Вестерос.

II. Ессос: безглузда географія і "білі плями"

Ессос — величезний континент на сході. Саме звідси прийшли люди (Перші Люди, Андали) та навіть дракони (з Валірії). Тут починаються найбільші логічні пройоми Мартіна.

Логічний пройоб №1: економічний та політичний вакуум

Ессос величезний, але чомусь заселений вкрай нерівномірно.

Захід: вільні міста (десь 9 міст-держав, калька з італійських республік, які чомусь розкидані на території розміром з пів Вестероса);
Центр: "Дотракійське море" (величезні степи з кочівниками, що займають площу чи не таку саму, як і Вестерос);
Південь: Рабська затока (кілька міст-держав на території з кілька королівств Вестероса);
Схід: прадавня Імперія І-Ті (калька з Китаю).

Головний пройоб: між цими регіонами — тисячі кілометрів порожнечі. Історично на такій території мали б існувати десятки королівств. Замість цього ми маємо «пост-апокаліптичну» картину: окремі міста, розкидані серед руїн та диких степів. Без жодних пояснень. І/або існують виключно для побічних подій в сюжеті по Вестеросу.

Люди, які раніше заселяли Вестерос з Ессоса на початок лору Мартіна — мають більшу кількість населення, міст та густонаселених королівств, ніж весь Ессос разом узятий. Тоді як на прикладі колонізації інших континентів на Землі — ситуація завжди була інакшою. Досі екс-метрополії мають і мали щільне населення, скільки б людей не пішло на інші континенти.

Логічний пройоб №2: Дотракійці та І-Ті

Дотракійці — примітивні кочівники, які не будують міст і не займаються землеробством десять тисяч років. У чому пройоб? Вони живуть зовсім поруч із високорозвиненою Імперією І-Ті тисячі років. Логічно, розвинена цивілізація або знищила б кочівників, або асимілювала їх за 5-10 тисяч років історії.

У Мартіна вони просто існують як перешкода по сюжету.

III. Південні континенти: Соторіос та Ультос

Далі — взагалі починається найгірше. Як то кажуть, чим далі в джунглі — тим меньше сенсу. Мартіну не вистачило фантазії облаштувати ці континенти, тому він зробив їх "смертельними зонами", куди ніхто не заходить, щоб мапа планети на лорі не виглядала зовсім пустою.

Соторіос (Sothoryos)

Континент джунглів, хвороб та смерті...

Населення: гротескні люди — канібали з товстою шкірою, схожі на мавп, імунні до місцевих хвороб, які вбивають чужинців;
Йін (Yeen): єдине місто-руїна з "чорного маслянистого каменю". Джунглі не ростуть навколо нього. Жодна експедиція не змогла там вижити;
Фауна: величезні віверни (крилаті дракони без вогню) та гігантські хижаки.

Ось і все, що відомо про третій континент в лорі Мартіна. А, ще те, що ті, хто опиняється на Соторіосі — одразу помруть від кровавого проноса.

Ультос (Ulthos)

Це взагалі справжня "біла пляма". Про нього немає жодної інформації, крім того, що він існує на мапі Мартіна "для краси" і заповнити порожнечу на мапі.

IV. Астрономічний та кліматичний пройоб

Беззаперечно, цікаво і читати і дивитися на розбірки престолів й політичні хитрощі по сюжету Мартіна, зокрема участь драконів в цьому всьому. Але... Мартін повністю скинув непередбачуваність пір року на магію.

В чому пройоб? У світі Мартіна є люди, які вивчають зірки (майстри), але немає жодного фізичного пояснення клімату. У реальному світі (як у задачі про три тіла) непередбачувані пори року виникали б через складну орбіту планети навколо кількох сонць (від двох до трьох).

Мартін обрав простіший шлях незайобуватись (ймовірно, маючи дуже слабке розуміння щодо фізики (як і географії)), що робить світ менш науково фантастичним, а більш магічним.

V. Світ «Пісні Льоду та Полум'я»: велич персонажів та кульгава географія

Дійсно, фентезійний світ Мартіна — це прекрасні життєві сцени діалогів в реалістичній політичній драмі. Але якщо ви шукаєте логічну географію або наукову достовірність, ви їх в сюжеті не знайдете.